воскресенье, 10 февраля 2013 г.

створення нато та овд

Собрав этот пазл, Вы получите картину в стиле «коллаж» известного художника Steve442 рубРаздел:

Цвет страз без возможности выбора.244 рубРаздел: ВСТУП 2.Iсторiя та структура НАТО. 3.Дiяльнiсть США у Пiвнiчноатлатичному Союзi 4.Роль США в системi мiжнародних органiзацiй ВИСНОВОК ДОКУМЕНТИ I МАТЕРIАЛИ ЛIТЕРАТУРА ПОСИЛАННЯ ВСТУП Роль США в НАТО чому саме ця тема зацкавила мене? Я вважаю що ця тема  досить актуальною в наш час, саме в тй полтичнй обстановц яка склалася сьогодн в свт. НАТО  центром врегулювання свтових проблем, саме ця органзаця сприя налагодженню спвробтництва мж кранами-членами Пвнчноатлантичного Союзу у полтичнй, воннй та економчнй, а також науковй та нших невонних галузях. Саме тому так багато кран свту прагне до членства в цй органзац. Роль США в НАТО  безперечною з моменту виникнення Органзац Пвнчноатлантичного Договору  до сьогодення. На сьогодн одним з головних аспектв зовншньополтично дяльност США  укрплення лдуючо рол Сполучених Штатв у свт, х вйськово мц, збереження та посилення НАТО. Джерельна база стосовно ц теми досить широка, сну навть деклька видв праць по цй тематиц. Серед праць загального характеру слд видлити: працю ¶ваново ¶.М. Концепция Атлантического сообщества во внешней политике США , видану у Москв у 1985 роц, в якй автор висвтлю основн аспекти зовншньополтично дяльност Сполучених Штатв у пслявонний перод; роботу Шена В.С. США и НАТО: Эволюция империалистического партнерства , видану у Москв у 1985 роц, що акценту увагу на особливй рол США у Пвнчноатлантичному Союз; спльну роботу Караганова С.А., Трофменко Г.А., Шена В.С. США диктатор НАТО , видану у Москв в 1985 роц, яка визнача позицю Сполучених Штатв Америки в НАТО; працю Воронцова Г.А. Атлантические отношения и современность , що була видана у Москв в 1977 роц,  яка висвтлю вдносини США  ґвропи в 1945-1970-т роки. До монографй  публкацй по цй тематиц можна вднести: статтю Квтки В. Для чого сну завтра? , надруковану в газет Столиця 10 лютого 1998 року; публкацю Гончара Б.М. та Гончар Ю.Б. Ставлення США до проблем нтеграц кран Центрльно-Схдно ґвропи в Захдновропейське об днання , надрукованй в Питаннях ново та новтньо стор у випуску 41 за 1995 рк, присвяченй проблемам ново ґвропи та ставленню до них Сполучених Штатв; статтю Каспрука Б. НАТО як гарант стабльност та безпеки в ґвроп , що була надрукована у газет Час за 9 жовтня 1997 року,  роз яснювала мсце та роль НАТО на сучасному етап; статтю Шитова А. Конференция в США про будущее НАТО , надруковану у журнал Компас , 17-18 за 1997 рк , яка висвтлю думки американських експертв щодо полтики Пвнчноатлантичного Союзу у наступному столтт; публкацю Ккло В. Американские эксперты о проблемах расширения НАТО , опублкованй в журнал Компас , 29 за 1997 рк, та присвяченй одному з головних напрямкв полтики НАТО на сучасному етап - проблем розширення Альянсу, та ряд нших праць. При написанн роботи я використовувала також  прац довдного характеру так як НАТО. Довдник , Органзаця Пвнчноатлантичного Договору. Статт та нш. Серед документв та матералв слд видлити: Зустрч на вищому рвн в Мадрид , Декларацю сесс Пвнчноатлантично Ради , програму Партнерство заради миру . Тепер перейдемо до органзацйно структури НАТО. Штаб-квартира НАТО знаходиться в Брюссел,   полтичним штабом НАТО. В нй розмщуються постйн представництва та нацональн делегац, Генеральний секретар, спвробтники Мжнародного секретарату, нацональн вонн представники, Голова Вйськового комтету та Мжнародний вйськовий штаб, а також низка створених Альянсом установ. Отже, структура НАТО  досить розгалуженою, що саме  забезпечу таку ефективну  стабльну роботу ц органзац. Пвнчноатлантичний Союз втлю в себе трансатлантичне партнерство мж вропейськими членами НАТО  Сполученими Штатами Америки  Канадою, спрямоване на укрплення миру  стабльност у всй ґвроп. Цл партнерства мж вропейськими  пвнчноамериканськими членами союзу , перш за все, полтичними, з опорою на спльне планування оборони, вйськове спвробтництво  на спвробтництво  консультац в економчнй, науковй, екологчнй та нших вдповдних сферах. Ршення в НАТО приймаються на основ консенсусу, псля переговорв  консультацй мж кранами-членами. НАТО, як багатонацональна мжурядова асоцаця вльних  незалежних держав, не ма функцю наднацональних повноважень або формування полтики поза залежнстю вд  членв. Тому ршення прийнят НАТО - це ршення, як приймаються всма  кранами-членами. В процес свого снування НАТО розвивалася з врахуванням обставин, що змнюються. ¶ з самого початку в цих змнах вагоме мсце займали Сполучен Штати. В наступному роздл я спробую висвтлити мсце та роль США у Пвнчноатлантичному Союз з моменту заснування органзац  до сьогодення. 2. Д¶ЯЛЬН¶СТЬ США У П¶ВН¶ЧНОАТЛАНТИЧНОМУ СОЮЗ¶. Для того, щоб виявити яку ж роль займають США в НАТО, потрбно висвтлити так питання: 1) участь США у створенн НАТО; 2) полтична лня США у Пвнчноатлантичному Союз на протяз 1949-1989 рокв; 3) дяльнсть Сполучених Штатв Америки в НАТО у 1990-т роки; 4) плани США щодо полтичного курсу в НАТО у 21 столтт. Американський дослдник К.Дойч писав, що США могли приднатися тльки до тако органзац в якй вони зможуть займати панвне становище,  де буде панувати х воля. Для Сполучених Штатв було важливо не чим вони будуть корисн для НАТО, а чим ця органзаця буде корисна для них. Панвна роль США в Пвнчноатлантичному блоц так характеризуться американськими полтичними дячами Е.Ентовеном  К.Смтом: Стороннй спостергач мг би заключити, що НАТО- це суто американська органзаця .1P Навть видатн американськ полтики писали про особливу роль США в НАТО. Так президент Сполучених Штатв Р. Нксон зазначав: Американц не можуть об днати ґвропу, вропейц повинн зробити це сам. ¶ ми не повинн втручатися у сварки мж вропейцями, в яких не зачпаються наш життво важлив нтереси 2P.Постйний представник американського уряду в НАТО Х.Клвленд так писав про цей аспект зовншньополтично дяльност США: Сполучен Штати не можуть пдтримувати такий вйськово-полтичний союз ґвропи, який призвв би до полтичного  вдокремлення вд Америки .3P У основу вдносин мж США  Захдною ґвропою у пслявонний час був покладений атлантизм - геополтична концепця, що вдбива взамозв язки мж державами Атлантичного басейну. Прийнята захдновропейськими учасниками НАТО у 1971-1972 роках програма розвитку вйськово-морських сил являла собою в якомусь ступен компромс, хоча  враховувала основн вимоги США. Вона передбачала прийняття на озброння 83 есмнцв-ракетоносцв, 22 нших есмнця  океанських сторожових корабл, 6 пдводних човнв з ядерними силовими установками  32 нших пдводних човни, 45 патрульних лтакв ВМС, 69 вертольотв, 49 бистрохдних патрульних кораблв-ракетоносцв, 10 десантних судв.10P В рамках ц програми стотно нарощувалися сухопутн сили Захдно ґвропи (збльшувалась кльксть танкв, самохдних тяжких орудй, протитанкових засобв, бойових машин пхоти, бронемашин та бронетранспортерв).Американськ союзники забезпечували приблизно 90% особистого складу сухопутних сил, 75% вйськово-повтряних сил  80% вйськово-морських сил, як у випадку збройного конфлкту перейшли б у розпорядження верховного головнокомандуючого об днаними збройними силами НАТО в ґвроп. У першй половин 1970-х рокв, не без участ Вашингтону, почалось укрплення вропейського ядра у Пвнчноатлантичному Союз. В цей час таке ядро вже снувало у форм ґврогрупи, в рамках яко постйна увага придлялася практичним шляхам  засобам покращання вонно галуз вропейського спвробтництва .В багато чому саме завдяки зусиллям ґврогрупи за перод перебування у влади в США двох республканських адмнстрацй Р.Нксона  Дж.Форда - вйськов витрати захдновропейських кран НАТО збльшились бльш нж на 135% : з $24,6 млрд у 1969 роц до $57,9 млрд у 1977 роц (в цнах 1972 року). За цей же час доля Захдно ґвропи у загальних вонних витратах Пвнчноатлантичного блоку збльшилась з 22,7% до 35,7%11P. Влтку 1971 року, коли адмнстраця Р.Нксона з успхом застосовувала обмеження мпорту, збльшилися на 10% митн тарифи на ноземн товари. В результат Вашингтону вдалося отримати вд бльшост захдновропейських партнерв значних вйськово-полтичних  економчних поступок, в тому числ стотного збльшення вонних витрат кран-учасниць Пвнчноатлантичного блоку. Псля того як ця та деяк нш цл були досягнут, американський уряд вдмнив митн надбавки. Отже, нод Америка використовувала свою економчну перевагу, для натиску на захдновропейськ крани. За адмнстрац Р.Нксона США бльше не вимагали прямого узгодження членами НАТО свох акцй в Пвденно-схднй Аз, а тим бльше х безпосередньо участ в цих акцях. Вашингтон користувався там послугами союзникв по ншим блокам або взагал обходився своми силами. Американський дослдник М.Каплан писав, що Сполученн Штати не повинн так тсно зв язуватися з НАТО, щоб здавалося нбито будь-яка х дя де-небудь у свт буде залучувати х союзникв. У перод близькосхдно кризи 1973 року строптивсть захдновропейських учасникв НАТО проявилася у гострй форм. Пвнчноатлантичний Союз в цей час був фактично паралзованим в результат вдокремлення майже всх партнерв США по блоку, крм Португал. Захдновропейськ крани не тльки прагнули уникнути залучення у дуже небезпечну ситуацю, але й не узгоджували загальну позицю Сполучених Штатв по близькосхднй проблем. Следовательно, Соединенные Штаты должны особенно тесно работать с Германией, содействуя расширению Европы на восток. Американо-германское сотрудничество и совместное лидерство в этом вопросе необходимы. Расширение произойдет, если Соединенные Штаты и Германия будут совместно побуждать других союзников по НАТО сделать шаг и либо эффективно находить определенные договоренности с Россией, если она желает пойти на компромисс (см. главу 4), либо действовать напористо, в твердой уверенности, что задача построения Европы не может зависеть от возражений Москвы. Совместное американо-германское давление будет особенно необходимо для того, чтобы добиться обязательного единодушного согласия всех членов НАТО, и ни один из последних не сможет отказать, если США и Германия вместе будут этого добиваться. В конечном счете в процессе этих усилий на карту поставлена долгосрочная роль США в Европе. Новая Европа еще только оформляется, и если эта новая Европа должна геополитически остаться частью «евроатлантического» пространства, то расширение НАТО необходимо Возможность ядерной эскалации вплоть до стратегического уровня (т.е. до применения стратегических ядерных вооружений непосредственно по территориям СССР и США) практически любого сколько-нибудь существенного вооруженного столкновения между армиями и флотами СССР и США, НАТО и ОВД фактически заблокировала использование военной силы между этими субъектами международных отношений. Возникла парадоксальная, не встречавшаяся в прошлом ситуация, которую иногда называли «ядерным тупиком», а ее суть определялась «взаимным ядерным сдерживанием». Военная сила потеряла свою роль инструмента достижения конкретных политических и иных целей на международной арене. Она обрела новое качество - стала средством предотвращения агрессии со стороны потенциального противника. Однако такое положение дел сложилось лишь в центральном звене биполярной системы - в отношениях государств противостоящих социальных систем. В тех же случаях, когда применение военной силы не грозило перерасти в обмен ядерными ударами, она сохранила свои прежние функции и использовалась не только участниками локальных конфликтов, но и сверхдержавами, прежде всего для того, чтобы не допустить расширения сферы влияния противоположной стороны или распространить собственное влияние на новые страны и регионы. Коллекционный подарочный пазл из серии «Art collection».

Плазменный светильник в виде шара на подставке при включении создаёт внутри880 рубРаздел: Электронное чудо! Удивительный подарок для взрослых и детей! Электронная бабочка в банке складывает крылья, засыпая Но не навсегда! И1704 рубРаздел: Высокое качество исполнения. Идеальный подарок девушке.

Диаметр лампы: 18 см.

Размеры светильника: 28х18х18 см.

раздел: подраздел: Роль США в НАТО

СКАЧАТЬ РЕФЕРАТ Роль США в НАТО История государства и права зарубежных стран Законодательство и право рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады

Комментариев нет:

Отправить комментарий